Протипоказання для МРТ


Абсолютні протипоказання до МРТ-досліджень:

– імплантовані електронні медичні прилади (слухові апарати, феромагнітні та електронні імплантати середнього вуха, кардіостимулятори, дефібрилятори тощо);

– стан після кліпування судин головного мозку або кліпування судин інших локалізацій;

– феромагнітні клапани серця;

– неферомагнітними протези клапанів серця, встановлені менше ніж 6 місяців тому;

– коронарні стенти, встановлені менше ніж 1 місяця тому;

– феромагнітні (або неферомагнітними, але без документального підтвердження можливості МРТ 1,5 т)
металеві конструкції в м’яких тканинах (чужорідні тіла, кліпси й стенти на судинах, не моноблочний (з дротяними ніжками) штучний кришталик ока, травматологічні спиці й стрижні, скоби та т.п.);

– масивні феромагнітні медичні конструкції використовувані при остеосинтезі та ендопротезуванні (штучні суглоби, апарат Ілізарова);

– сторонні «немедичні» тіла в м’яких тканинах тіла людини (наприклад, мінні осколки, кулі або фрагменти куль, металева стружка);

– необхідність в постійному апаратній фізіологічному моніторингу або постійних реанімаційних заходах (штучного дихання і т.п.).   

Відносні протипоказання до МРТ-досліджень (можуть вплинути на самопочуття пацієнта або якість дослідження – рішення про можливість дослідження приймає лікар МРТ після оцінки ризиків і необхідності МРТ-діагностики):

– різні феромагнітні (або неферомагнітними: титан, тантал, кобальт, хром, молібден, але документально непідтверджені) металеві конструкції в кістковому скелеті (елементи остеосинтезу, пластини з шурупами, брекети, зубні протези або масивні пломби та т.п.);

– протези клапанів серця, при підозрі на порушення їх фізичної цілісності (з документацією, що допускає МРТ 1,5 т);

– інсулінові помпи та нервові стимулятори (з документацією, що допускає МРТ 1,5 т);

– неферомагнітними імплантати внутрішнього вуха (з документацією, що допускає МРТ 1,5 т);

– вагітність (тільки за призначенням лікаря-гінеколога);

– діти до 4-5 років (дослідження вимагає нерухомості, а тому – седацию або наркоз і робиться строго за направленням лікаря-педіатра під наглядом дитячого реаніматолога);

– клаустрофобія (страх замкнутого простору);

– неможливість зберігати нерухомість протягом дослідження (наприклад, внаслідок сильного болю або неадекватності);

– татуювання, виконані за допомогою металовмісних барвників.