Коли пересічна людина, яка не пов’язана з медициною зустрічається з терміном розсіяний склероз, вона уявляє собі «розсіяність» та «склероз», тобто, плутає цю хворобу зі старечим склерозом, для якого притаманне порушення пам’яті. Але саме це захворювання має зовсім інше походження, патоморфологію, прояви, течею та прогноз.
Розсіяний склероз — це хронічне прогресуюче аутоімунне захворювання нервової системи. Воно відноситься до так званим демієлінізуючим захворюванням, яке проявляється ураженням нормально сформованого мієліну (структурний елемент нейрогліальних клітин, який щільно оточує відросток нервової клітини та формую його оболонку, завдяки чого швидкість імпульсу вздовж волокна значно підвищується). Під час розсіяного склерозу спочатку розвивається вогнища запалення, потім демієлінізація а потім дегенерація білої речовини центральної нервової системи (в головному та спинного мозку). Через це імпульси від головного мозку проходять значно повільніше, або зовсім перестають надходити до інших нервових центрів. Внаслідок цього у пацієнта може з’явитися м’язова слабкість, запаморочення, порушення координації рухів, хиткість ходи та багато інших симптомів. Завдяки різноманітності неврологічної симптоматики та особливостями перебігу, розсіяний склероз часто називають «органічний хамелеон».
Симптоми розсіяного склерозу можуть відрізнятися залежно від того, які нерви і як сильно пошкоджені. Пацієнта можуть турбувати:
- погіршення зору, поява пелени, плям перед очима, розпливчастість контурів предметів;
- напади запаморочення;
- зміна почерку;
- тремтіння в руках;
- хиткість ходи;
- м’язова слабкість;
- погіршення координації рухів;
- зниження чутливості;
- відчуття печіння, поколювання, оніміння пальців;
- судоми;
- порушення сечовипускання;
- загальна слабкість, апатія;
- дратівливість та ін.
На ранній стадії захворювання можуть виявлятися лише деякі симптоми, інші повністю відсутні. Також можуть спостерігатися періоди покращення та погіршення самопочуття.
У міру прогресування розсіяного склерозу кількість та вираженість симптомів зазвичай збільшуються.
Причини появи розсіяного склерозу
Основною причиною розсіяного склерозу вважається ураження нервів головного та спинного мозку імунною системою. Вона сприймає їх як чужорідні та намагається «знешкодити». В результаті руйнується мієлінова оболонка, а на її місці з’являється рубець із сполучної тканини, яка не може передавати нервові імпульси.
До факторів, які можуть спровокувати початок хвороби, належать:
- генетичні порушення;
- вірусні та бактеріальні інфекції;
- радіаційне опромінення;
- отруєння токсичними речовинами;
- травми;
- сильні психоемоційні потрясіння;
- несприятливу екологічну обстановку.
Розсіяному склерозу більше схильні люди, які проживають у країнах з холодним кліматом або вираженою зміною сезонів. У віці до 50 років хвороба частіше зустрічається у жінок, але у чоловіків відрізняється більшою агресивністю та стрімким погіршенням стану.
Форми розсіяного склерозу
Розсіяний склероз – це хронічне захворювання, схильний до прогресування. Залежно від особливостей його перебігу виділяють 3 форми:
- Ремітуючий (виявляється чергуванням періодів загострення та ремісії. Останні можуть тривати від кількох місяців до кількох років і супроводжуватись частковим або повним зникненням симптомів).
- Вторинно-прогресуючий (спочатку також проявляється чергуванням періодів загострення та ремісії, але вони коротші, і стан пацієнта вже не відновлюється; відбувається поступове ураження нервової системи та зростання симптоматики).
- Первинно-прогресуюча (має характер безперервного розвитку хвороби та погіршення самопочуття пацієнта, а періоди ремісії відбуваються дуже рідко).
У абсолютної більшості пацієнтів на початку захворювання діагностується ремітує форма, але з часом вона може переходити у вторинно-прогресуючу.
Діагностика розсіяного склерозу
Розсіяний склероз – це рідкісне захворювання, яке на початковій стадії важко діагностувати. Воно може супроводжуватися різними симптомами через ураження нервів у різних відділах головного та спинного мозку і має схожий перебіг з іншими неврологічними хворобами (васкулітом, енцефаломієлітом, нейробореліозом, лейкодистрофією та іншими).
При підозрі на розсіяний склероз невролог може призначити:
- МРТ головного та спинного мозку з контрастним посиленням;
- пункцію спинномозкової рідини з наступним аналізом;
- електронейроміографію — дослідження провідності струму по нервах та скорочувальних здібностей м’язів.
Якщо неврологічні тести та результати досліджень не дозволяють поставити точний діагноз, може знадобитися додаткова діагностика. Невролог може призначити аналізи крові та консультації у офтальмолога та інших фахівців залежно від симптомів, що турбують пацієнта.
МРТ при розсіяному склерозі
Ммагніторезонансна томографія (МРТ) є основним методом діагностики розсіяного склерозу. При його розвитку в головному та спинному мозку з’являються осередки ураження, які на МРТ виглядають як білі бляшки.
Дослідження проводять із контрастним посиленням. Препарат вводять внутрішньовенно, після чого він разом з кров’ю поширюється по всьому організму і накопичується в місцях ушкодження нервів. Вони відображаються на знімках і дозволяють досвідченому фахівцю підтвердити діагноз.Дослідження також можуть проводити для контролю перебігу захворювання та ефективності лікування.
Лікування розсіяного склерозу
При первинній постановці діагнозу пацієнту можуть рекомендувати госпіталізацію, щоб максимально точно оцінити його стан та підібрати ефективне лікування. При розсіяному склерозі застосовують комплексну медикаментозну терапію, яка може включати ліки для уповільнення прогресу хвороби, а також усунення її симптомів та ускладнень.
Пацієнтам можуть призначати:
- гормональну терапію;
- цитостатичні препарати;
- імуносупресори;
- препарати ПІТРС (β-інтерферони; глатірамеру ацетат, моноклональні антитіла)
- симптоматичну терапію (спазмолітики; міорелаксанти; антихолінестеразні препарати, вітамінотерапію та інші.)
Також іноді застосовують масаж, фізіотерапевтичні процедури та лікувальну фізкультуру.
У кожному випадку програму лікування складають індивідуально, враховуючи форму захворювання, вираженість симптомів та інші особливості пацієнта. Надалі фахівці оцінюють її ефективність та за необхідності коригують призначення.
Сьогодні є ефективні схеми лікування, які дозволяють уповільнити розвиток хвороби та підвищити якість життя пацієнта.
Ускладнення на наслідки розсіяного склерозу
У міру прогресування захворювання у пацієнтів можуть розвиватися такі ускладнення:
- нестійкість ходи, кульгавість;
- параліч рук чи ніг;
- повна втрата рухливості;
- порушення сечовипускання;
- роздвоєння предметів перед очима (диплопія);
- невралгія трійчастого нерву;
- епілептичні напади;
- депресія тощо.
Розсіяний склероз може призводити до інвалідизації. Деякі пацієнти втрачають рухливість і потребують постійного догляду. Але при своєчасному діагнозі і підборі ефективного лікування в більшості випадків хворобу можна контролювати.
Тривалість життя пацієнта залежить від багатьох факторів, ключовим із яких є форма захворювання. При ремитирующей, котрій характерні тривалі періоди ремісії, прогноз сприятливіший. Найважчою є первинно-прогресуюча форма з невпинним ураженням нервової системи. Також велике значення має момент встановлення діагнозу, ефективність лікування, вік пацієнта та наявність інших захворювань.
Деякі пацієнти живуть розсіяним склерозом до похилого віку, періодично проходячи курси лікування. В окремих випадках, при особливо агресивному перебігу хвороби тривалість життя може знижуватися.
Заходи первинної профілактики розсіяного склерозу
Профілактичні заходи при РС не можна назвати специфічними, оскільки вони застосовні і при інших хворобах, проте при дотриманні наведених нижче рекомендацій, можна досягти хороших результатів:
1. Взяти за правило виконувати фізичні навантаження, але вони не повинні бути надто інтенсивними. Також дуже важлива систематичність.
2. Уникати будь-яких стресових ситуацій, намагатися не нервувати, контролювати своє емоційне тло.
3. Кинути палити та вживати алкогольні напої (навіть у малих дозах).
4. Харчуватися розумно – не сидіти на дієтах, а й не переїдати. Є якнайбільше овочів, фруктів, зелені.
5. Робити все, щоб запобігти інфекційним захворюванням – не спілкуватися з хворими людьми, при неможливості відмовитися від контакту, надягати маску, уникати перебування в людних місцях, у період спалахів таких хвороб.
6. Жити в хороших екологічних умовах, якщо це неможливе, хоча б якомога частіше і довше перебувати на природі.
7. Постійно «тренувати» свій мозок за допомогою різних інтелектуальних занять (освоєння нових навичок, читання книг, розгадування кросвордів, проходження цікавих тестів тощо)
Методи вторинної профілактики розсіяного склерозу
Якщо сталося неминуче, і лікар оголосив невтішний діагноз, опускати руки і впадати у відчай не варто в жодному разі. Так, зараз розсіяний склероз не виліковується до кінця, але це зовсім не вирок. При правильному підході та виконанні всіх розпоряджень, даних фахівцем, можна жити цілком нормальним життям.
Медицина не стоїть на місці, і сьогодні можна нівелювати більшу частину проявів РС, а також відстрочити настання загострень. Щоб попередити ймовірність рецидиву та погіршення стану, важливо кардинально переглянути свій спосіб життя, ретельно стежити за здоров’ям та звести до мінімуму вплив факторів, здатних послужити пусковим сигналом до розвитку патології. Наприклад, треба завжди пам’ятати про режим сну та відпочинку, небезпеку емоційного перенапруги, берегти себе від агресивного ультрафіолету та високих температур, не вдаватися до голодування навіть з лікувальною метою.