Синдром хребтової артерії. Ураження центральної нервової системи.
Ураження артерії може розвиватися внаслідок подразнення періартеріального симпатичного
сплетення (рефлекторний ангіоспазм) або компресії артерії (компресійно-іритативний
синдром).
Рефлекторний ангіоспастичний синдром виникає завдяки спільності вегетативної
іннервації хребтової артерії ,міжхребцевих дисків та міжхребцевих суглобів,які подразніються при
остеохондрозі.
Компресія хребтової артерії може настати на різних рівнях і за різними
механізмами. Здебільшого причиною компресії артерії до іі входження в канал попеперечних
відростків є спазмований драбинчастий м’яз, особливо при аномалії відходження її від
підключичної артерії (синдром Паурса).
У каналі поперечних відростків компресія виникає при збільшенні та деформації гачкуватих відростків, при підвивихах за Ковачем, коли передній верхній кут верхнього суглобового відростка, що зісковзнув уперед, тисне на задню стінку артерії; при передніх розростаннях суглобових відростків унаслідок спонділоартрозу й періартрозу; при грижі диску.
У місці виходу артерії з каналу поперечних відростків хребтова артерія при аномалія верхніх
шийних хребців може притискатися до дужки першого шийного хребця і до суглоба С1-С2
спазмованим нижнім косим м’язом голови( у цьому місці можна промацати артерію)
Перебіг та особливості клінічної картини ураження хребтових артерій залежать від
функціонального стану артеріального кола основи мозку,темпів оклюзії артерії, анастомозів із
підключичною артерією. Ішемія церебральних структур може виникати як минущі порушення
мозкового кровообігу ,хронічна вертебро-базілярна судинна недостатність, інфаркт мозку.
Клінічні прояви:
До клінічних проявів синдрому хребтової артерії належить нападоподібний (рідше постійний) головний біль, часто гемікранічного типу.
- Біль, що виникцу у шийному відділі, потиличній ділянці, поширюється до лоба, в око, вухо, до скроні(тест знімання шолома).
- Біль виникає при рухах голови, тривалій роботі з нахиленою головою, незручному положенні під час сну.
- Виникають зорові порушення: поволока, туман перед очима, мушки, звуження полів зору.
Нерідко з’являються ознаки дисфункції каудальної групи черепних нервів, інколи аж до бульбарних порушень, можливі атактичні розлади, що пов’язано з порушенням кровообігу в артеріях, які відходять від хребтової й основної артерії та постачають мозочок.
Найхарактернішими ознаками компресії хребтових артерій є нападоподібні стани, чітко пов’язані з повертанням голови :синдром раптового падання (при повертанні голови хворий падає, як підкошений, через різку слабкість у руках та ногах, притомність збережена, рефлекси на руках пригнічені, на ногах рівномірно підвищені, інколи викликається с-м Бабінського с обох боків; через 2-3 хв рухи відновлюються і хворий встає) та синдром Унтерхарншайдта (хворий на 2-3 хв непритомніє і падає; опритомнівши 3-5 хв не може рухати руками й ногами, а потім рухи відновлюються). Між нападами хворі скаржаться на відчуття важкості й болю в шиї. В основі розвитку цих пароксизмів лежить ішемія ретикулярної формації стовбура головного мозку. Можливі також випадкі паркозмальної та парманентної гіперсомнії. У хворих часто виникають вегетативні розлади:короткочасні відчуття голоду, спраги, жару, ознобу або тяжких гіпоталомостовбурових кризів. Останні бувають змішані, рідше-вагоінсулярні або симпатоадреналові.
Синдром хребтової артерії завжди поєднується з іншими вертеброневрологічними
проявами(цервікальними і цервікобрахіальними).
Рефлекторний ангіоспастичний синдром на відміну від компресійно-іритативного зазвичай
двобічний з дифизними церебральними вегетативно-судинними розладами. Вегетативні прояви
пеерважають над вогнещевими,порівняно менший зв’язок з повертанням голови ;частіше виникає
при патології верхнього та середньошийного відділу хребта.